ПС–д лежачий КабмС–н вода не тече
ПС–д лежачий КабмС–н вода не тече
25.06.2015

Одне з основних завдань держави - ефективне управлС–ння своС—ми активами для забезпечення високого рС–вня економС–чноС—, соцС–альноС— та вС–йськовоС— безпеки краС—ни. НатомС–сть сьогоднС– ми маС”мо систему управлС–ння об"С”ктами державного сектору

По-перше, функцС–С— управлС–ння розпорошенС– мС–ж численними центральними та мС–сцевими органами виконавчоС— влади. По-друге, держава часто не контролюС” менеджмент цих пС–дприС”мств. По-третС”, сама система управлС–ння держактивами створила можливостС– для рС–зних схем шахрайства, у тому числС– доведення до банкрутства пС–дприС”мств або незаконного вС–дчуження С—х майна. Р†з останнС–х прикладС–в — на початку червня 2015 року Генпрокуратура розпочала досудове розслС–дування за фактом нанесення державС– збиткС–в розмС–ром понад 80 млн грн. СлужбовС– особи одного з державних акцС–онерних товариств у 2013–2014 роках, дС–ючи в С–нтересах низки суб"С”ктС–в господарювання, реалС–зували С—м понад 66 тис. тонн автомобС–льного пального за заниженими цС–нами.

Не вмС–ючи управляти власним майном, держава вдаС”ться лише до одного С–нструменту — приватизацС–С— активС–в. Це пС–дтверджуС” С– офС–цС–йно затверджений список виставлених на продаж у 2015 роцС– таких стратегС–чних пС–дприС”мств, як ПАТ "Центренерго" (понад 78% статутного капС–талу), ВАТ "ЗапорС–жжяобленерго" (понад 60%), ПАТ "Хмельницькобленерго" (понад 70%), ПАТ "СумихС–мпром" (майже 100%), ПАТ "Одеський припортовий завод" (майже 100% статутного капС–талу). Розглянемо, наприклад, ПАТ "Центренерго" — одну з шС–стьох енергогенеруючих станцС–й в УкраС—нС–. До складу компанС–С— входять три тепловС– електростанцС–С— — ВуглегС–рська, ЗмС–С—вська та ТрипС–льська, що забезпечують життС”дС–яльнС–сть КиС—вськоС—, ХаркС–вськоС— та ДонецькоС— областей. За вС–дсутностС– механС–змС–в захисту вС–д недобросовС–сних С–нвесторС–в, зокрема, з краС—н, якС– визнанС– Верховною Радою державами-агресорами, приватизацС–я таких пС–дприС”мств може привести до непередбачуваних негативних наслС–дкС–в для безпеки краС—ни.

Тому сьогоднС– варто звернути увагу на С–ншС– С–нструменти, якС– кардинально мС–няють систему управлС–ння об"С”ктами державного сектору. Р†нструменти, якими давно користуються розвиненС– краС—ни свС–ту.

Альтернатива повальнС–й приватизацС–С—

Як доводить свС–товий досвС–д, щоб стати ефективним власником, держава використовуС” потенцС–ал корпоративного управлС–ння, залучаС” управлС–нськС– технологС–С— з приватного сектору. Одним С–з етапС–в переходу до державноС— полС–тики ефективного управлС–ння може стати створення державноС— керуючоС— компанС–С— у виглядС– холдингу. КонцепцС–я державноС— керуючоС— холдинговоС— компанС–С— успС–шно використовуС”ться у таких краС—нах, як ШвецС–я, Канада, НорвегС–я, Китай, Нова ЗеландС–я, СС–нгапур, МалайзС–я. Наприклад, в ШвецС–С—, державна холдингова компанС–я RISE (Research Institutes of Sweden) об"С”днуС” науково-дослС–днС– С–нститути, якС– спецС–алС–зуються на проведеннС– рС–зноманС–тних прикладних дослС–джень. В першу чергу мова йде про 4 корпоративнС– групи: SP Technical Research Institute of Sweden, який фокусуС”ться на розробках та запровадженнС– технологС–й у сферС– енергетики, бС–ологС–С— та навколишнього середовища; Swedish ICT Research — сфера С–нтересС–в якого включаС” С–нформацС–йнС– та комунС–кативнС– технологС–С—; Swerea, який зосереджений на технологС–ях щодо обробки рС–зних матерС–алС–в, продуктС–в харчування С–, врештС–-решт, Innventia, який розробляС” бС–оматерС–али на основС– деревини.

Тобто державний холдинг керуючий холдинг RISE працюС” на перетинС– наукових дослС–джень та комерцС–йного випуску продукцС–С— та послуг. Його головна мета — запровадити С–нновацС–йну модель розвитку шведськоС— економС–ки та бути ланкою мС–ж науковими дослС–дженнями та виробництвом. Концерн був створений у 2009 роцС–, С– вже у наступному 2010 роцС– мав грошовий обС–г приблизно 270 млн С”вро. За останнС– чотири роки спостерС–гаС”ться стС–йке зростання його грошового обС–гу (5-6% щорС–чно). У системС– менеджменту RISE держава активно використовуС” С–нструменти корпоративного управлС–ння. Зокрема, у повноваження холдингу входить призначення ради директорС–в у кожному з дослС–дних С–нститутС–в, розподС–л бюджету на пС–дтримку дослС–джень у шведських унС–верситетах. За роки свого С–снування державний холдинг RISE перетворився на один з найбС–льших та найуспС–шнС–ших НДР† в краС—нС–.

У мС–жнароднС–й практицС– державнС– холдинговС– структури мають як спС–льнС–, так С– вС–дмС–ннС– риси. Вони створюються як С–нститути приватизацС–С—, С–нститути розвитку, С–нститути централС–зацС–С— функцС–й управлС–ння. Хоча на практицС– найчастС–ше С—х функцС–С— поС”днуються. Р†нститути приватизацС–С— виступають тимчасовим органом управлС–ння до моменту приватизацС–С—. ДержавнС– холдинги — С–нститути розвитку об"С”днують держпС–дприС”мства для розвитку окремих галузей або регС–онС–в за допомогою додаткових державних С–нвестицС–й. Наприклад, для ефективного управлС–ння деякС– пС–дприС”мства на пС–вднС– Р†талС–С— були об"С”днанС– в холдинг IRI. АвстрС–йський холдинг OIAG створили для реструктуризацС–С— важкоС— промисловостС–. За роки С–снування структура OIAG значно змС–нилася. СьогоднС– холдинг поС”днуС” функцС–С— управлС–ння пакетами акцС–й, як належать державС–, з функцС–ями керС–вництва процесами приватизацС–С—. Що IRI, що OIAG стали постС–йними отримувачами державних субсидС–й.

Р† врештС–-решт, про державнС– холдинги як С–нститути централС–зацС–С— функцС–й управлС–ння. Вони не слугують полС–тичним або соцС–альним цС–лям, а створенС– для пС–двищення ефективностС– управлС–ння дС–яльнС–стю пС–дприС”мства за допомогою С–нструментС–в корпоративного управлС–ння та створюють додатковС– надходження до держбюджету.

Один з найуспС–шнС–ших прикладС–в — сС–нгапурський холдинг Temasek. У результатС– своєї 41-рС–чноС— дС–яльностС– Temasek став мС–жнародним С–нвестицС–йним фондом, з 50%-ою часткою сС–нгапурських пС–дприС”мств у С–нвестицС–йному портфелС– холдингу. Основною метою створення цієї державноС— компанС–С— було централС–зоване управлС–ння найважливС–шими пС–дприС”мствами краС—ни. Водночас Уряд СС–нгапуру отримав механС–зм С–нвестування в галузС– економС–ки, в якС– не поспС–шав С–нвестувати приватний капС–тал.

На даний час Temasek — найбС–льша в АзС–С— державна С–нвестицС–йна компанС–я. Основна робота цього холдингу — створення нових галузей економС–ки, постС–йний пошук надприбуткових проектС–в по всьому свС–ту. Р„диний акцС–онер Temasek — МС–нС–стерство фС–нансС–в, яке здС–йснюС” стратегС–чне управлС–ння холдингом та не втручаС”ться в його оперативну дС–яльнС–сть. КерС–вництво холдингу несе вС–дповС–дальнС–сть за рС–вень рентабельностС– компанС–С— та виплату дивС–дендС–в, С– Уряд не надаС” йому жодних пС–льг чи С–ншоС— фС–нансовоС— пС–дтримки.

У 2014 роцС– С–нвестицС–йний портфель Temasek оцС–нювався у приблизно $172 млрд. До того ж ринкова вартС–сть пакету за останнС– 10 рокС–в зросла приблизно у два з половиною рази. За 2014 рС–к корпорацС–я С–нвестувала приблизно $32 млрд у такС– прС–оритетнС– галузС–, як фС–нансовий сектор, бС–ологС–я, медицина й енергетика. З року в рС–к чистий прибуток холдингу зростаС” С– у 2014 роцС– склав понад $8 млрд.

В УкраС—нС– створення такоС— компанС–С— могло б забезпечити пС–двищення нацС–онального добробуту за рахунок довгострокового збС–льшення капС–талС–зацС–С— пС–дприС”мств, якС– входять до С—С— складу (що також сприятиме збС–льшенню надходжень до Державного бюджету). Для досягнення цієї мети держава маС” сконцентрувати ресурси державного сектору, запровадити принципи корпоративного управлС–ння, залучити успС–шних незалежних менеджерС–в з приватного сектору. Таким чином вона вС–ддС–ляС” своС— функцС–С— володС–ння вС–д функцС–й управлС–ння, зберС–гаючи при цьому контроль над власнС–стю.

Усе це потребуС” розробки нормативно-правового забезпечення дС–яльностС– компанС–С— та удосконалення чинного законодавства. Зокрема, з питань подальшого розвитку полС–тики корпоративного управлС–ння вС–дповС–дно до мС–жнародних стандартС–в. У цС–й системС– управлС–ння Уряд виступаС” як С”диний акцС–онер та засновник компанС–С—, формуС” Наглядову раду компанС–С— та забезпечуС” прозорС– процедури призначення директорС–в до С—С— складу. Причому у свС–товС–й практицС– вважаС”ться хорошою практикою залучення незалежних директорС–в, щоб обмежити спонтанне полС–тичне втручання в дС–яльнС–сть державних пС–дприС”мств.

Використовуючи створення державноС— керуючоС— холдинговоС— компанС–С—, держава повинна виступати як активний С–нвестор. Державна керуюча компанС–я зможе сконцентрувати ресурси на розвитку пС–дприС”мств з високим потенцС–алом створення додатковоС— вартостС–, пС–двищити продуктивнС–сть працС–, а також реорганС–зувати активи, що знижують вартС–сть компанС–й. Основними принципами дС–яльностС– державноС— керуючоС— компанС–С— стають: захист С–нтересС–в держави як С”диного акцС–онера компанС–С—, прибутковС–сть та ефективнС–сть дС–яльностС– державних пС–дприС”мств, якС– входять до складу компанС–С—, ефективнС–сть дивС–дендноС— полС–тики, розкриття С–нформацС–С— та прозорС–сть процесС–в прийняття рС–шень, соцС–альна вС–дповС–дальнС–сть, законнС–сть.

Тож, поза сумнС–вом, наразС– держава маС” змС–стити акценти з полС–тики "проС—дання" активС–в у бС–к ефективного управлС–ння своС—ми активами. Для цього першим кроком маС” стати проведення С–нвентаризацС–С— та реструктуризацС–С— пС–дприС”мств державного сектору економС–ки. Другий крок — це визначити оптимальну органС–зацС–йну структуру безпосередньо для кожного державного пС–дприС”мства. Зокрема, за рахунок перетворення С—х в публС–чнС– акцС–онернС– товариства. Це дасть змогу врахувати С–нтереси всС–х зацС–кавлених сторС–н в розвитку таких пС–дприС”мств, використовувати потенцС–ал корпоративного управлС–ння, у тому числС– — вибрати незалежних директорС–в до наглядових рад. ТретС–м кроком маС” стати створення державноС— керуючоС— компанС–С— як С–нституту централС–зацС–С— функцС–й управлС–ння об"С”ктами державноС— власностС–. ТакС– змС–ни стануть стимулами для ефективноС— дС–яльностС– пС–дприС”мств С– дозволять залучати необхС–днС– С–нвестицС–С—. Р†, врештС–-решт, дадуть УкраС—нС– шанс перейти до С–нновацС–йноС— системи економС–чного розвитку.


Источник: delo.ua Версия для печати




Комментарии
 
Ваш комментарий
 Имя   Город
  до 500 символов
 

 
Еще новости

  • Единственное, что госслужба может предложить топ-менеджерам, - это самореализация
  • Порядка 70% студентов корпоративного университета попадают к нам на работу - IT-компания SoftServe
  • Волонтеры: законодательные возможности и правила сотрудничества
  • Початок новоС— ери для деревообробноС— промисловостС–
  • Прочнее стали
  • Первое поражение Украины в ВТО: какие выводы нужно сделать
  • Какие "майданы" можно организовать после закона о реструктуризации валютных кредитов, или Парасюк - наш президент
  • Готовь сани летом
  • Личный счет за свободу
  • Почем индульгенция от НБУ?