Якщо бС–знес хоче кредити пС–д 5%, як у Р„вропС–, вС–н маС” бути готовий до депозитС–в пС–д 0,1% - Нефьодов
17.05.2017

Максим Нефьодов, перший заступник мС–нС–стра економС–чного розвитку та торгС–влС–, розповС–в Delo.UA, де брати пС–дприС”мцям грошС– на розвиток, а також про роботу уряду з пС–дтримки малого С– середнього бС–знесу, дерегуляцС–ю, податковС– змС–ни та пС–дпр

ЯкС– альтернативнС– джерела фС–нансування, окрС–м практично недоступних банкС–вських кредитС–в, С–снують для бС–знесу в УкраС—нС–? КолишнС–й С–нвестбанкС–р, а нинС– господар просторого кабС–нету на Грушевського, 12 Максим Нефьодов у С–нтерв`ю Delo.UA звертаС” увагу на багатомС–льярднС– програми Р„вропейського Союзу з пС–дтримки пС–дприС”мництва:

Ми працюС”мо над залученням С–ноземного фС–нансування в сферу МСБ. Вже працюС” досить велика кС–лькС–сть програм в УкраС—нС– — це С– Horizon 2020, С– COSME. УкраС—нськС– компанС–С— можуть подаватись, отримувати захС–дне фС–нансування, можуть брати участь на рС–внС– зС– своС—ми колегами С–з схС–дноС”вропейських краС—н у цих програмах. У нас вже С” неодноразовС– приклади, коли компанС–С— отримували таке фС–нансування. Це величезнС– програми на десятки мС–льярдС–в С”вро. ЗрозумС–ло, що вони конкурентнС–, це ж не благодС–йнС–сть якась. Але це цС–лком реальна можливС–сть для украС—нських компанС–й отримувати С”вропейське фС–нансування за С”вропейськими ставками.

Про перспективи зниження кредитних ставок

Я не зовсС–м розумС–ю аргументи про дорогий кредитний ресурс. Кредитний ресурс формуС”ться у прив"язцС– до ставки С–нфляцС–С— С– вартостС– цих ресурсС–в. Це ж не питання у тому, що в нас С–нфляцС–я 2%, ставки по депозитах — 0,1%, а банки чомусь кредитують по 50%. ЗрозумС–ло, що коли С–нфляцС–я рС–к назад була пС–д 50%, коли була рС–зка девальвацС–я гривнС– С– високС– ставки тС– ж самС– депозитнС– — на них потС–м накладаС”ться кредитний ризик, банкС–вська маржа, С– виходить така ставка кредитування, яку ми маС”мо. Тут же нема нС–якоС— магС–С—. Хочеш ресурси пС–д 5% як у Р„вропС– — тодС– клади грошС– пС–д 0,1% як у Р„вропС–.

Нацбанк зС– свого боку працюС” над С–нфляцС–йним таргетуванням С– приборканням С–нфляцС–С—. Вона була, якщо не помиляюсь, 12% минулого року. План на цей рС–к — 9%. НБУ запевнюС”, що вони цей коридор витримають. Це дуже рС–зке зниження, порС–вняно з тим, що було ранС–ше. Р†, вС–дповС–дно, це дуже потужний стимул до зниження С– ставок залучення коштС–в. ВС–дповС–дно стане дешевшою база для фондування що автоматично приведе до зниження вартостС– кредитного ресурсу.

Про кредитнС– ризики банкС–в

Коли С–снуС” дуже суттС”ва доля неплатежС–в по кредитах, гарнС– позичальники змушенС– платити С– за себе, С– за шахрая, чи людину, яка не може виплатити кредит. Р†потека зараз фактично у нас заблокована. Тому що банки не можуть отримати заставу — у нас немаС” практики, коли можна якимось чином примусово забрати житло. У нас досС– дС–С” С” таке поняття у законодавствС– — "мешканець", С– С” норма, що "мешканцю" треба надати альтернативне житло . Тобто, фактично застава С”, але зробити з нею нС–чого не можна. Половина стовпС–в у КиС”ва завС–шанС– оголошеннями — С–ндивС–дуальне банкрутство, допоможу вирС–шити питання з банком, вивести заставу С– т.д. Що це означаС”? Що С–потеку дають лише супервисоконадС–йним позичальникам, яким вона не потрС–бна, хто С– так може собС– житло за готС–вку купити. Або дають С—С— на якихось таких захмарних умовах, коли ви платите С– за себе, С– за С–ншу людину, фактично.

Про альтернативу С–потецС–

Ми пропонуС”мо новий механС–зм, який, як ми вважаС”мо, може бути життС”здатною альтернативою для С–потеки — це довС–рча власнС–сть. Це щось схоже на фС–нансовий лС–зинг. Коли, наприклад, ви берете машину у фС–нансовий лС–зинг, то право власностС– на машину зареС”строване на лС–зингову компанС–ю, С– переходить до вас лише тодС–, коли ви виплатите вартС–сть цієї машини. А доти у техпаспортС– як власник записана лС–зингова компанС–я. ВС–дповС–дно, якщо С” проблеми з неплатежами, спС–вробС–тник цієї компанС–С— просто приходить з техпаспортом С– ключами, сС–даС” в цю машину С– С—де. Не треба нС–яких судових позовС–в, виконавчого провадження С– т.д. Ми пропонуС”мо запровадити такий механС–зм звичайно, не як обов"язковий, не треба нС–яких побоювань, а як альтернативний у сферС– нерухомостС–. Право власностС– буде закрС–плене за С–потекодавцем, С– буде переходити до нового власника, коли вС–н повнС–стю розрахуС”ться за цей об"С”кт. ТакС– речС– ми можемо робити, аби зменшити кредитний ризик.

Про майбутнС” спрощеноС— системи оподаткування

Те що спрощена система потрС–бна — з цим погоджуються всС–. Р† КабС–нет мС–нС–стрС–в, Р† МВФ, С– Р„вропейський Союз С– т.д. юди, якС– торгують на базарС–, самозайнятС–, надають С–ндивС–дуальнС– дизайнерськС– послуги чи працюють перукарями не повиннС– бухгалтерС–ю С– здавати повноцС–нну звС–тнС–сть — це абсурд. Тут нема навС–ть поля для дискусС–С—. ЗрозумС–ло, що, як С– будь-якою нормою законодавства, С” якС–сь зловживання, С” якС–сь проблеми, С” речС– , якС– треба тюнС–нгувати — щось в сторону закриття дС–рок, а щось ми можемо послабити, збС–льшити лС–мС–ти С–, навпаки, зробити роботу для людей бС–льш зручною. Але все, умовно кажучи, технС–чнС– дискусС–С—.

Про питання в„–1 для бС–знесменС–в

Податкова система маС” змС–нюватися, вона у нас точно не С–деальна, особливо в планС– адмС–нС–стрування податкС–в. Найперше, що маС” бути зроблено — це функцС–онування повноцС–нного електронного кабС–нету платника податкС–в. Це питання в„–1 з погляду МСБ — вС–дсутнС–сть необхС–дностС– взагалС– спС–лкуватися з податковим С–нспектором С– т.д.

Для великого бС–знесу головним питанням завжди було повернення ПДВ. Р†, в принципС–, це питання вирС–шилося з запуском повноцС–нного реС”стру С– автоматичного вС–дшкодування. Я ще поки не можу сказати, що кС–лькС–сть скарг взагалС– стала 0, але вона суттС”во зменшилась. Я навС–ть бачу це по зустрС–чах з мС–жнародними партнерами. Два роки тому будь-яка зустрС–ч з послом починалася з ПДВ, зараз це питання сходить з порядку денного.

Про стратегС–ю розвитку МСБ

МС–некономрозвитку розробило стратегС–ю розвитку малого С– середнього бС–знесу до 2020 року. Ми очС–куС”мо, що уже найближчим часом, буквально протягом кС–лькох тижнС–в, вона буде затверджена КабС–нетом мС–нС–стрС–в. СтратегС–я розроблялася протягом 2016 року, було декС–лька С–терацС–й, спочатку сирих, до них були критичнС–, досить суттС”вС– зауваження, потС–м був розроблений фС–нальний проект, який пройшов уже реально якС–сне громадське обговорення. Не те, що у нас називаС”ться громадським обговоренням, коли повС–сили на сайт, С– цим усе завершилося. Було 12 презентацС–й, починаючи вС–д ТПП С– "НовоС— краС—ни", громадськоС— ради при мС–нС–стерствС–, до наукових кС–л С– т.д. НавС–ть в НАБУ робили презентацС–ю для того, щоб дС–знатися, чи бачать вони там якС–сь корупцС–йнС– ризики. Отримали до 80 офС–цС–йних коментарС–в, С–дей, пропозицС–й рС–зного характеру — вС–д цС–лком технС–чних С– реалС–стичних, якС– ми врахували, до фантастичних С– С–деалС–стичних. Повторю що стратегС–я вже знаходиться на передфС–нальнС–й стадС–С—, вона вже погоджена усС–ма державними органами С– очС–куС” прийняття на КабмС–нС–.

Про проблеми малого бС–знесу в УкраС—нС–

СитуацС–я з веденням бС–знесу в УкраС—нС– покращуС”ться, ми це бачимо С– за статистичними показниками, С– за результатами опитувань. Буквально нещодавно були результати опитування, яке робив USAID. Було опитано 1850 малих пС–дприС”мцС–в. Вони показали, що С–нтегрований показник легкостС– ведення бС–знесу С– С—х оцС–нки С–нвестицС–йного клС–мату зрС–с на 5 пунктС–в. Вони вС–дзначили зменшення вартостС– ведення бС–знесу — десь на 2700 гривень на рС–к. Р† майже по всС–х компонентах С–ндексу С” зростання. Хоча це тенденцС–я обнадС–йлива, але в абсолютних показниках — це точно не та ситуацС–я, де ми хочемо бути. Не те щоб малий бС–знес мав якС–сь суперособливС– потреби, яких нема у великого бС–знесу. Просто тС– проблеми, якС– для великого бС–знесу С” витратами, для маленького — це може бути рС–зниця мС–ж життям С– смертю. Якщо у несприятливому середовище великий бС–знес може найняти юристС–в, консультантС–в, аудиторС–в, вС–ддС–л по зв"язках з держорганами, малий бС–знес не може собС– такого дозволити, С– вС–н або помираС”, або йде в тС–нь, або його розвиток суттС”во уповС–льнюС”ться.

Про дерегуляцС–ю С– пС–дтримку МСБ

Мета стратегС–С— зосереджена на двох основних блоках. Перший — мС–нС–мС–зацС–я обмежень, ми хочемо прибирати максимум бар"С”рС–в С– проблем, з якими стикаС”ться бС–знес. Умовно кажучи, займайтеся роботою, С– витрачайте якомога менше часу на регуляторнС– процедури, зовнС–шнС– питання. Мова йде як про загально сприятливе середовище для МСБ, так С– про додаткове адмС–нС–стрування, доступ до фС–нансування С– т.д. Р† другий блок питань — це те, що стосуС”ться стимулювання розвитку, створення пС–дприС”мницькоС— культури, заохочення бС–льшоС— кС–лькостС– людей ставати пС–дприС”мцями С– вС–дкривати власну справу. Це С– допомога С—м в доступС– до ресурсС–в, допомога С—м в експортС–, допомога в доступС– до нових технологС–й С– т.п. У нас дуже часто пС–дтримка будь-якоС— сфери розглядаС”ться в контекстС– "не учите меня жить, лучше помогите материально". В мене тут завжди така вС–дповС–дь: у держави нема своС—х грошей, у держави С” грошС– таких самих платникС–в податкС–в. Ми всС–, в принципС– консенсусно погоджуС”мось, що державнС– органи працюють, м"яко кажучи, неС–деально. Але для мене досить сюрреалС–стично виглядаС” ситуацС–я, коли пС–дприС”мцС– кажуть, що ми не знаС”мо як нам себе стимулювати, тому ми краще заплатимо податки державС–, щоб вона витратила С—х на нашу пС–дтримку ефективнС–ше, нС–ж ми самС– можемо робити. Це не означаС”, що держава не може С– не мусить знаходити фС–нансовС– чи податковС– стимули для розвитку тих сфер, якС– С” прС–оритетними, С– в яких можна чС–тко прорахувати результат. Але ми маС”мо розглядати весь комплекс механС–змС–в пС–дтримки, а не наш класичний "дайте менС– грошей". Нам завжди кажуть — дайте дешеве фС–нансування. Ну немаС” дешевого фС–нансування! Це означаС”, що хтось маС” субсидувати цС– вС–дсотковС– ставки, С– брати на себе цС– витрати. Можливо в якихось сферах це можна органС–зовувати. Але просто в ручному режимС– це фС–нансування здешевити — це С–люзС–я.

Про "долину смертС–" для бС–знесменС–в

Ми маС”мо декС–лька специфС–чних проблем у малого бС–знесу, на якС– б хотС–лося звернути увагу. Наприклад, одна з проблем — це умовно можна сказати "долина смертС–" при переходС– вС–д малого бС–знесу до середнього. Дуже рС–зкий перепад в легкостС– податкового адмС–нС–стрування вС–д ФОП до загальноС— системи. Умовно кажучи, малий пС–дприС”мець звикаС” до системи ФОП, напевно, вона його бС–льш менш влаштовуС”. Не хочу казати, що вона С–деальна, але якщо порС–внювати з податковими режимами С–нших краС—н, за це точно не соромно. ДС–С” мораторС–й на перевС–рки, дуже спрощене адмС–нС–стрування, С– т.д. Коли пС–дприС”мець наближаС”ться до цієї межС– — С– це те, в чому зацС–кавлена держава, щоб малий бС–знес зростав, ставав середнС–м, потС–м великим, потС–м нашими Google, Apple тощо — дивиться на те, що йому треба робити далС– С– каже "о, нС–!". Йому краще залишатися маленьким взагалС–, С– не зростати, не мати амбС–цС–й. Або дробитися — С– з цього починаються нашС– мережС–, два-три-десять ФОПС–в, три чеки в одному ресторанС– С– т.д. Це справдС– специфС–чна регуляторна проблема, С– це не питання грошей як таких, це — питання поганого дизайну системи. Я не закликаю робити роботу ФОПС–в важчою, я закликаю зробити загальну систему простС–шою, або зробити якС–сь перехС–днС– механС–зми, якС– дозволять людям переходити без такого абсолютно рС–зкого С– стрибкоподС–бного зростання С—х витрат на бухгалтерС–ю, на касовС– апарати, на рС–зне документальне пС–дтвердження. Умовно кажучи, щоб збС–льшити своС— доходи на 200 тис. грн. вам треба збС–льшити своС— витрати на 500 тис. — це нерацС–онально з точки зору бС–знесмена.

Про пС–дприС”мницьку культуру

На вС–дмС–ну вС–д тих же США, у нас все-таки бути пС–дприС”мцем — це не те, про що мрС–ють дС–ти в школС–. Це робота, до якоС— на жаль все ще бС–льша частина суспС–льства вС–дноситься з певною пС–дозрою, яку радянська людина мала до "торгашС–в" С– спекулянтС–в. Ти коли кажеш, давайте дерегулюС”мо цей сектор, тобС– кажуть — це ж пС–дприС”мцС–, вони почнуть завищувати цС–ни, вони ж почнуть на нас наживатися, держава повинна зупинити це. У людей все ще присутня якась радянська патерналС–стська психологС–я, що державнС– службовцС– про народ думають С– пС–клуються, а ось клятС– пС–дприС”мцС– — тС–льки своС— кишенС– набивають. Ви тС–льки С—м щось дозвольте — вони цС–ну хлС–ба в 20 разС–в пС–днС–муть. НемаС” розумС–ння, як працюС” ринок С– яка маС” бути роль держави в цих процесах. Цей осуд суспС–льства часто стримуС” людей вС–д переходу вС–д найманоС— працС– до самозайнятостС–, стримуС” розвиток фрС–лансу, стримуС” активнС–сть у цС–й сферС–. Р† цю проблему треба вирС–шувати, вона насправдС– не така жартС–влива, як може здаватися.

Про скасування перешкод для пС–дприС”мницькоС— дС–яльностС– в УкраС—нС–

Якщо дивитися на компоненти рейтингу Doing business, то з точки зору регуляторного середовища у нас С” три головних провали. Це те, що стосуС”ться вС–дновлення платоспроможностС–, умовно кажучи банкрутства. Те, що стосуС”ться доступу до електроенергС–С—. Р† те, що стосуС”ться доступу до землС–. Я не вС–дкриваю Америки — це три головних моменти,якС– в краС—нС– усС–м вС–домС–. В УкраС—нС– дуже дорого, довго С– бюрократично будувати, не зрозумС–ло, як пС–дключитися до електрики С– дуже довго С– дорого судитися. Якщо хтось С–де в банкрутство, шанси кредитора повернути якС–сь кошти дуже низькС–, тому що власник вдаС”ться до будь-якого "схематозу", щоб вивести активи, всС– про це знають. Це три основнС– моменти, над якими ми працюС”мо. Це не якС–сь специфС–чнС– перешкоди, якС– стосуС”ться лише МСБ. БС–знес-клС–мат або гарний для всС–х, або поганий для всС–х. КабмС–н вже схвалив великий комплексний законопроект "Про легкС–сть ведення бС–знесу", який зайде в парламент С– буде зареС”стрований буквально найближчими днями, можливо, за тиждень-пС–втора. Будемо працювати з усС–ма фракцС–ями для того, щоб вС–н був прийнятий. Ми очС–куС”мо, що лише цей законопроект може додати нам десь 30-40 мС–сць в рейтингу легкостС– ведення бС–знесу 2019 року.

Я оперую рейтингом не тому що це самоцС–ль — хакнути рейтинг, його методологС–ю. Просто легкС–сть ведення бС–знесу трохи важко оцС–нити емпС–рично , С– цС– С–нтегральнС– показники кориснС– — вони дають можливС–сть за визначеною методологС–С”ю зрозумС–ти де ми знаходимось, хоча б вС–дносно, С– куди ми рухаС”мось. Я очС–кую, що С– цього року ми додамо в компонентС– легкостС– ведення бС–знесу. Зараз ми спС–лкуС”мося з мС–сС–С”ю СвС–тового банку , щоб вони приС—хали в УкраС—ну С– зробили своС” оцС–нювання не дистанцС–йно, а в полях. У нас справдС– С” досягнення, якС– мають пС–ти в цьому роцС– в цей компонент — це С– зменшення ставки Р„СВ, яке буде зараховане тС–льки цього року, це С– стандартне пС–дключення до електромереж до 160 кВт, яке було запроваджене НКРЕКП С– зараз знаходиться на стадС–С— С–мплементацС–С— в обленерго. Це С– полегшення доступу до будС–вельноС— документацС–С—, зниження, наприклад, в КиС”вС– пайового внеску на розвиток С–нфраструктури з 10 до 2%, що знову таки суттС”во здешевлюС” вартС–сть будС–вництва. Ми очС–куС”мо на прогрес С– цього року, С– наступного.

Про мС–сце МСБ у економС–цС– УкраС—ни

Наша мета — частка МСБ у доданС–й вартостС– за витратами виробництва маС” зрости з 59% у 2015 роцС– до 61% в 2020. Це насправдС– досить суттС”ве зростання в грошах. Так само там С” показники С– по експорту, С– по прибутку, С– по долС– в реалС–зацС–С—, С– по частцС– С–нновацС–йних показникС–в. Але давайте, спочатку, ухвалимо стратегС–ю. ПС–сля цього по всС–х блоках, якС– там С”, будуть розробленС– детальнС– плани зС– строками, вС–дповС–дальними органами, конкретними законодавчими актами, якС– треба змС–нювати. Ну С– за цими планами будемо рухатись. Ми зараз серед краС—н СхС–дного партнерства майже по всС–х компонентах у рейтингу розвитку МСБ знаходимося на останньому або передостанньому мС–сцС–, крС–м технС–чного регулювання, де ми першС–. Що менС– особисто приС”мно. Мета — увС–йти до 2020 року у топ-3.


Источник: delo.ua Версия для печати




Комментарии
 
Ваш комментарий
 Имя   Город
  до 500 символов
 

 
Еще новости

  • Axdraft: как украинский стартап облегчает работу юристам
  • В "Укрзализныци" сообщили, сколько собираются построить полувагонов в 2018 году
  • ЗАЗ в 2018 году покажет украинский электроавтобус
  • Украинским портам снизят сборы на 20%, кроме дунайских
  • Стартап ISEE: Украинские студенты разработали мобильное приложение для незрячих людей
  • Как открыть ресторан и избежать чрезмерных проверок госорганов
  • Спеши грузить: сможет ли новая система "Укрзализныци" решить проблему нехватки вагонов
  • Что у НАБУ есть на частного поставщика топлива "Трейд Коммодити"
  • Азовские порты теряют популярность из-за Керческого моста
  • Как пенсионерам подзаработать в интернете